Я пояснив синові, наскільки сильно вони шкодять оточуючому середовищу, коли їх не утилізують. І тепер Іван не пройде повз, якщо побачить, що на вулиці лежить батарейка, він обов’язково підбере її та покладе до контейнера.
Згодом ми долучилися до української громадської соціальної ініціативи «Батарейки, здавайтеся!». Я переконаний, що соціальна відповідальність, бо якщо дитина буде зациклена лише на собі, добра з цього не вийде, бо ми матимемо чергового егоїста.